«Кліматичний ризик завжди означає для компанії економічні наслідки», – Оксана Волчко

«Кліматичний ризик завжди означає для компанії економічні наслідки», – Оксана Волчко

«Кліматичний ризик завжди означає для компанії економічні наслідки», – Оксана Волчко

21 жовтня 2022

Оксана Волчко, членкиня Наглядових рад «Укрзабанку» та «Укрпошти» увійшла до Наглядової ради Chapter Zero Україна та Кавказ. Ми розпитали Оксану щодо практики роботи фінустанов iз кліматичними ризиками бізнесу, прогресу в управлінні кліматичними ризиками в нашій країні, а також щодо найбільш необхідних та термінових заходів для розвитку цієї сфери.

Яку роль грає управління компанією-позичальником кліматичними ризиками у прийнятті банком рішення щодо видачі кредиту? 

Одну з ключових. Коли клієнт звертається до Укргазбанку за кредитними коштами, то оцінка роботи компанії у напрямі соціальних та екологічних ризиків проводиться обовʼязково. І в залежності від результату цього аналізу, співробітництво може бути відтерміновано або зупинено. 

І часто доводиться відмовляти у кредитах?

Насправді дуже рідко. Ті позичальники, які до нас звертаються, а це переважно великі компанії, вже зуміли налагодити роботу з управління екологічними та соціальними ризиками. Я маю на увазі виробничі компанії, агросектор, експортоорієнтовані компанії. Але й сервісних це теж стосується. Наприклад, у ритейлу ми запитуємо про те, як вони опалюють свої приміщення, як економиться електроенергія тощо. Тобто сьогодні всі галузі дотичні тією чи іншою мірою до екологічних та соціальних ризиків.  

А що запитуєте у виробничих компаній?

Менеджери профільного департаменту починають із самого очевидного. Якщо діяльність компанії регламентована, підпадає під сертифікацію, передбачена дозвільна документація – то це і є перелік обовʼязкових документів, які вимагаються першочергово. 

Але комплексна оцінка, яка перетворює ці дані саме на кліматичні ризики, базується вже на наших власних компетенціях, тому що нормативної бази у цьому питанні бракує.

Глобальний документ в Україні є –  це  «Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року». А от «нормативки», яку кожне міністерство повинно було би розробити за своїм профілем, досі немає. Фінансовим установам дуже потрібна законодавча база, яка, по-перше, ідентифікуватиме ризики, по-друге, формуватиме шляхи, яким чином їх потрібно зменшувати і, по-третє, встановлюватиме покарання за невиконання цих норм. Ми на сьогодні не знаємо навіть зведеної базової інформації – яка кількість виснажених земель, яким є їхнє водоспоживання, відсоток виснаження грунтів, рівень вирубки лісів, обсяги водопоглинання, скільки фосфатних добрив на сьогодні маємо в грунтах тощо. Банкіри повинні це знати, оскільки для того, аби вимагати дотримання певних норм від компанії-позичальника, треба посилатися на законодавство. Й от тут поки існує своєрідна пастка для нас як для фінансової установи, яка, сподіваюся, невдовзі буде закрита.

Як банки діють у ситуації, коли ця нормативна база не сформована?

Як ми з вами вже обговорили, орієнтуємося на свій досвід, створюємо власні опитувальники, де охоплюємо всі групи ризиків. Загалом виділяємо чотири групи транзакційних ризиків у межах екологічного та соціального законодавства в рамках банківських вимог в Україні. 

Які саме?

Перша група – політичні та правові ризики. До них належать податки на викиди СО2, обовʼязкове звітування про викиди, потенційні судові справи компанії-позичальника. Все це може призвести до зростання операційних видатків у клієнта, до списання активів через зміни в політиці регулювання, можуть виписуватися штрафи клієнту. А штрафи бувають непідйомними і спричинюють тимчасову зупинку діяльності компанії. 

Наступна група – технологічні ризики. Це, до прикладу, необхідність заміни товарів та послуг на аналогічні із меншим рівнем забруднення або неуспішні інвестиції у нові технології. Дивіться, ось компанія інвестувала в устаткування, але через зміну законодавства, закуплені фільтри вже не відповідають нормам. Наслідок – термін окупності інвестицій буде значно більший за запланований.

Ще один різновид технологічних ризиків – необхідність замінити технологію на більш екологічну. Це відразу збільшує витрати на R&D, наразі досить суттєву статтю витрат виробничих компаній. Додатково маємо зростання капітальних витрат на впровадження нових технології, що потягне далі й витрати на новий софт.

Обовʼязково беремо до уваги ринкові ризики – це зміна споживацької поведінки, попиту та зростання ціни на сировину й матеріали. До прикладу, якщо для втримання лояльності покупців (та обсягу продажів) потрібна екологічна упаковка товару, то ж ми зобов’язані враховувати, що вона й коштує дорожче. Відповідно, зростає собівартість, та, як наслідок, змінюється вартість активів.

Репутаційні ризики – одні із найважливіших. Скільки б не інвестували у нові технології, в очисні споруди, але проблеми з репутацією часто-густо можуть перекреслити все та найчастіше ще дуже стрімко буквально миттєво. Адже репутаційна кліматична криза може спричинити зменшення попиту на продукцію або взагалі стрімку втрату клієнтів, що вочевидь, знизить запланований рівень фінансових потоків.

Я знаю чимало випадків, коли через погану «кліматичну репутацію» компаній фінансові інституції, українські й міжнародні, відмовляли у співпраці.

Перелік ризиків звучить переконливо та масштабно.

Саме так, тому й закладатися основи управління екологічними та соціальними ризиками у самій компанії повинні на рівні невиконавчих директорів [посада, яка передбачає стратегічне управління компанією, часто невиконавчі директори входять до Наглядової ради компанії – прим. автора] або на рівні членів Наглядових рад. Тобто на стратегічному рівні. 

Адже, якщо віддавати це повністю до компетенції СЕО компанії, якого, як правило, призначають на 3-5 років, то справді, системної роботи аж ніяк не вийде. Кліматичні, екологічні та соціальні ризики бізнесу безлімітні за часом. Тому й займатися ними повинна Наглядова рада, яка опікується стратегією компанії. Далі вже транслювати потрібно за управлінською вертикаллю – на виконавчі органи, потім – на певних спеціалістів, які вже опікуються цими питаннями за дуже вузькою спеціалізацією. 

Тобто, невиконавчим директорам треба ставати спеціалістами з управління кліматичними ризиками?

Фактично, так. Втім, поки маємо певну пастку. Часто-густо компетенція екологічних та соціальних ризиків зосереджена саме на рівні менеджменту більше, ніж на стратегічному рівні. Менеджерам, які мають гарні знання у кліматичному управлінні, бракує стратегічного підходу. Натомість членам Наглядових рад, які мають широкі компетенції, бракує саме цих вузьких знань щодо кліматичних ризиків. Тому сьогодні навчатись повинні абсолютно всі, хто дотичний до управління кліматичними ризиками. 

Взагалі, я бачу зараз дуже великі виклики перед членами Наглядових рад. Вирішувати їх задачі – розробку стратегії, її імплементацію та моніторинг – треба в дуже непростих умовах. Перше – це швидкість, з якою відбуваються зміни в нашому середовищі, а друге –  складність, в якій перебуває бізнес. Швидкість вимагає гарної інтуїції та творчого підходу. А складність  – логіки та дисципліни. Це надзвичайно важко поєднати, тому велика кількість членів Наглядових рад й говорить про брак знань, зокрема, і щодо питань ESG.   

Це стосується України чи глобально?

Глобально. Як одне з підтверджень – звіт Designing Sustainability Governance Board structures and practices for better ESG performance, для якого було опитано на глобальному рівні невиконавчих директорів. З них 85% сказали, що їм потрібно вдосконалювати свої знання у сфері кліматичних ризиків. А 75% членів Наглядових рад висловили думку, що питання сталості та кліматичних ризиків має дуже велику роль. І вони беруть на себе зобовʼязання відслідковувати ці ризики та разом із менеджментом компанії сприяти зменшенню екологічних і соціальних ризиків. 

А що можете сказати про рівень українських компаній у сфері управління кліматичними ризиками?

Тут можу констатувати, що ми, якщо і відстаємо, то зовсім трохи. 

Я працюю в банківській сфері вже багато років. Можу сказати, що останні три роки тема кліматичних ризиків для бізнесу звучить дуже гостро. Втім, десять, та й навіть пʼятнадцять років тому я зустрічала достатньо й українських, і міжнародних компаній (що працювали на нашому ринку), які звертали активну увагу на свої екологічні та соціальні ризики та пропонували шляхи їх зменшення.

Рівень корпоративного управління в Україні теж далеко не в зародковому стані. Дуже багато компаній мають Наглядові ради та знають, хто такі невиконавчі директори, якими є їхній функціонал, відповідальність та KPI. Все почалося із тих небагатьох компаній, які котируються на міжнародних фондових ринках, вони одними із перших запровадили у себе корпоративне управління. Друга група – компанії, які шукали фінансування у великих банківських групах. Якраз на вимогу банків вони й будували структуру управління компанією. І третя група –  це ті великі українські компанії, які дуже активно розвиваються. Саме вони найбільш активно залучали потрібну їм компетенцію з управління кліматичними ризиками через супервайзерів або через едвайзорі боард. Зі свого боку менші компанії, які не можуть собі дозволити утримувати Наглядову раду, залучають адвайзері бордів, до складу яких входять невиконавчі директори. 

Отже, маємо і сформований рівень, і потенціал, та й навіть досвід, аби й надалі  успішно сприяти зменшенню кліматичних ризиків. 

Наступна новина

10 листопада 2022
news
Наталія Шаповал, керівниця Інституту KSE, членкиня Наглядової ради Chapter Zero Ukraine & Caucasus у своїй колонці для Економправди простою мовою розповіла про «кліматичний» челендж для бізнесу. Наталія зазначила, що кліматичні зміни — це насамперед інвестиційна можливість для бізнесу. Інтеграція чинників таких змін у бізнес-процеси посилює конкурентоспроможність компанії на локальному та…

Попередня новина

20 жовтня 2022
news
Цей віртуальний круглий стіл, організований у співпраці з організацією Accounting for Sustainability (A4S), надає можливість головам комітетів з аудиту порівняти та обмінятися один з одним найкращими практиками щодо того, як вони сприяють впровадженню кліматичних заходів у своїх радах директорів та в компаніях, які вони представляють. Обговорення буде зосереджено на тому,…

© All rights reserved

На цьому веб-сайті ми використовуємо файли cookie. Вони необхідні для запуску та роботи сайту, а також для забезпечення найкращого веб-досвіду